Speridol™

Бісопролол Фумарат (Bisoprolol fumarate) – кардіоселективний бета-блокатор, який вводять перорально один раз на добу при лікуванні гіпертонії та стенокардії у хворих зі стабільною хронічною серцевою недостатністю та вторинною профілактикою інфаркту міокарда (AEMPS 2015, FDA 2007).

В опублікованому випадку у жінки, яка почала приймати бісопролол через 6 днів після пологів, рівні були не виявлені (<1 мкг/л) у всіх зразках молока через 11-18 днів після початку лікування (Khurana 2014).

Фармакокінетичні характеристики: низький відсоток зв’язування з білками плазми (AEMPS 2015, FDA 2007, Leopold 1986), помірна ліпорозчинність, тривалий період напіввиведення і відносно висока екскреція нирок (FDA 2007) роблять бісопролол менш сприятливим для матерів, які годують грудьми, порівняно з іншими бета-блокаторами (Kearney 2018, Riant 1986).

Хоча його молекулярна маса може обмежувати потрапляння в грудне молоко (Briggs 2017 p157-158).

Деякі автори вважають, що бісопролол є другим варіантом для матерів, які годують грудьми з післяпологовою кардіоміопатією, коли метопролол сукцинат недоступний (Kearney 2018).

Інші – згадують про перехід від метопрололу до бісопрололу у деяких пацієнтів (Barasa 2018).

Використання бісопрололу деякими експертами вважається ймовірно сумісним під час грудного вигодовування (Hale 2019 p77-78, Malachias 2016), але поки не буде опубліковано більше інформації про цей препарат відносно грудного вигодовування, рекомендуємо використовувати більш безпечні і відомі альтернативи, особливо в період новонародженості та у разі недоношеності.

Деякі автори не вважають бета-блокатори препаратами вибору для лікування гіпертонії, якщо немає іншого одночасного показання, такого як мігрень, або профілактика стенокардії.

Необхідна обережність, якщо бісопролол використовується у матерів недоношених дітей (Anderson 2018).

Доведено захисну роль грудного вигодовування від материнської гіпертензії (Park 2018).