Аспарагіназа (Asparaginase)

Опис:

Аспарагіназа (Asparaginase) – фермент, отриманий з кишкової палички, який розщеплює амінокислоту L-аспарагіну в плазмі шляхом запобігання росту клітин злоякісних лейкозів, які на відміну від нормальних клітин, не можуть його синтезувати.

Показаний при лікуванні гострого лімфобластного лейкозу з неонатального періоду. Внутрішньовенне, або внутрішньом’язове введення тричі на тиждень.

З часу останнього оновлення ми не знайшли опублікованих даних про його виведення з молока.

Фармакокінетичні дані: висока молекулярна маса робить малоймовірним виведення в грудне молоко. А низька пероральна біодоступність перешкоджає потрапляння в дитячу плазму з грудного молока, оскільки внаслідок своєї білкової природи його концетрація в шлунково-кишковому тракті не абсорбується, за винятком недоношених дітей і безпосереднього неонатального періоду.

З фармакокінетики відомо, що:

• після 3 періодів напіввиведення (T½) 87,5% препарату виводиться з організму;
• після 4 T½ це 94%,
• після 5 T½, 96.9%,
• після 6 T½, 98.4%
• після 7 T½, 99%.

З 7 T½ плазмових концентрацій лікарського засобу в організмі незначні. Загалом, період щонайменше п’яти періодів напіврозпаду можна вважати безпечним періодом очікування перед тим, як знову годувати грудьми (Anderson 2016).

Якщо припустити, що він може виділитися у грудне молоко і взяти найдовше опублікований період напіввиведення T½ (49 годин) всіх активних метаболітів в якості прикладу, ці 5 T½ відповідатимуть 10 дням. У зв’язку з основними побічними ефектами, було б доцільно чекати 7 T½, що відповідало б 15 дням. Тим часом, регулярно сціджуйте молочні залози, для підтримки лактації.

Тривалі і довгі цикли ускладнюють продовження грудного вигодовування.

Коли це можливо зробити, взяти на пробу молоко кожної пацієнтки для визначення загальної елімінації препарату. Це буде найкращим показником для відновлення грудного вигодовування між двома циклами хіміотерапії.

Під час лікування раку молочної залози грудне вигодовування має бути перервано через потенційно серйозні побічні ефекти для немовляти. Хіміотерапія не впливає на виробництво молока під час, або після лікування.

Різке відлучення може бути психологічно травматичним як для матері, так і для немовляти (Pistilli 2013). Якщо мама бажає після завершення лікування годувати грудьми, можна підтримувати лактацію шляхом регулярного сцідження молочної залози. І відновити її в періоди, коли в молоці не залишиться значних слідів препарату (Anderson 2016), або наприкінці лікування (Pistilli 2013).

Деякі хіміотерапевтичні засоби з антибіотичним ефектом можуть змінювати склад мікробіоти (бактеріального набору, або бактеріальної флори) молока і концентрацію деяких його компонентів (Urbaniak 2014). Можливо, це відбувається тимчасово з наступним відновленням, хоча у грудних дітей не передбачалося, чи повідомлялося про шкідливі наслідки.

Жінки, які проходять хіміотерапію під час вагітності, мають нижчі показники грудного вигодовування, оскільки вони відчувають труднощі в годуванні груддю (Stopenski 2017), потребуючи більшої підтримки для досягнення цієї мети.

З огляду на вагомі докази, які існують щодо переваг грудного вигодовування для розвитку немовлят та здоров’я матерів, доцільно оцінити ризик та користь від будь-якого материнського лікування, включаючи хіміотерапію, індивідуально консультуючи кожну маму, що бажає продовжити грудне вигодовування (Koren 2013).

показати весь опис